Цитати

 

32 цитати Ліни Костенко, які влучають в саме серце

• Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
• Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі.
• Жінка як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
• Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.

• Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
• Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан.
• Поверніть мені мій захват перед жінкою. Хоч трохи магії, загадки, недосяжності.
• Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

• Нерівня душ — це гірше, ніж майна.
• Людина для людини закритий світ.
• Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!
• Мудрість мужчини — промовчати, коли говорять стихії.
• У кожного своя пустеля і свої міражі.

• А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
• Дві людини взаємно мають творити одна одну.
• Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
• Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

• Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.
• Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
• Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову.
• Несказане лишилось несказанним.
• Краса — і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно.

• Я всіх люблю, аби не заважали.
• Така любов буває раз в ніколи.
• У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
• Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.

• І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
• Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати.

• І що цікаво — серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
• Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
  
  
  

Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.

А я кажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа — то тихе море сліз.

Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.